- збожеволілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до збожеволіти.2) у знач. прикм. Який виражає божевілля. || у знач. ім. збожево́лілий, -лого, ч. Психічно хвора людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збожеволілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови